Із історії села і школи

 

…На початку XVII століття за дванадцять верст від Гадяча на одній із його північно-східних окраїн, серед густих лісів виникло вільне козацьке поселення – село Ціпки…

…заснував його один із козаків Запорізької Січі Іван Ціпа, який з якихось причин, подавши у відставку вирішив шукати собі пристанище…

…У 70-х роках ХІХ століття в селі Ціпках відкривається дворічна церковно-приходська школа, що дає змогу молоді села здобувати початкову освіту…

…В 1908-1910 роках земство будує в селі Ціпках добротне приміщення 4-х річної початкової школи…

…В 1934 році в селі Ціпках було відкрито на базі початкової семирічну школу згодом реорганізовану в восьмирічну…

…Нове двоповерхове приміщення загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів діє з 1978 року…

 

Із книги Г.А.Шанька «Історія села Ціпки»

 

 

Школа сьогодні

 

• 4 класних кімнати для учнів початкових класів;
• 6 кабінетів (зарубіжної літератури, географії, фізики і математики, іноземної мови, історії, української мови);
• бібліотека;
• актовий зал;
• спортивний зал;
• комбінована майстерня;
• музей Г.А.Шанька;
• їдальня;
• спортивний майданчик.

Музей Г. А. Шанька

     Колись мудрі люди говорили «Для того, щоб глибше зрозуміти письменника, треба неодмінно відвідати край, де він народився, розповився, де став митцем.

     Отже, запрошуємо всіх у нашу школу Ціпківську ЗОШ І-ІІ ст. в музей Григорія Андрійовича Шанька.

Хлібами пахнуть виднокраю плеса

І шлях біжить все далі між колоссям…

     На почесному місці в музеї портрети матері й сина. Вже не вийде виглядати з дороги сина сивочола жінка, Мотрона Михайлівна про яку можна сказати одним-єдиним словом «мати».

               Матусю, журавко сивенька,

     Роки, мов ключами летять,

     Ви, знаєм, втомились, рідненька

     Синів із доріг виглядать.

     Жінка, яка дала йому життя у той шостий день голодного тридцять третього року, щоб уберегти сина від усього злого і вознести в ньому світ любові.

     Народився Григорій Андрійович 6 вересня 1933 року на хуторі Кіблицькому Білеченківської сільради Гадяцького району на Полтавщині. У холоді та голоді пройшли дитячі роки, обпалені грізним воєнним лихоліттям. Шкільне навчання 1941 року змушено продовжить лише в 1944 році. Після закінчення 8 класів Петрівсько – Роменської школи перебував на колгоспних роботах. Напевно, саме тут, серед безмежжя степових просторів «серце до землі любов»ю налилося». І з часом озветься воно в поетичних рядках хвилюючими образами.

     Майже всю свою трудову діяльність Григорій Андрійович присвятив навчанню та вихованню підростаючого покоління. Завжди і скрізь його душа боліла за українське слово, якому від молодості і до останніх днів віддав шану, захищав, возвеличував.

     Цінними матеріалами, що допомагають розкрити життєвий і творчий шлях письменника є експонати музею, відкритого вдячними односельцями в Ціпківський школі, де він працював майже  тридцять років учителем математики.

     Хоча педагог за фахом був математиком та дбав про збагачення рідної мови. Більше двадцяти років керував літстудіями «Провесінь» при редакції районної газети і «Світанок» у Ціпківський школі. Творче завзяття, запальну працьовитість, любов до отчого краю передавав юному поколінню. Силу і натхнення гадяцький подвижник слова черпав у рідній землі у спілкуванні з талановитими людьми. Щоб глибше зрозуміти письменника-завітай в наш музей.