Персональна сторінка вчителя математики та інформатики

Ткаченко Надії Миколаївни

 

Презентація  досвіду роботи вчителя

Мій життєвий орієнтир:

Мало  мати хороший розум, головне   -

добре його застосовувати.

                           Р.Декарт

Зі зміною суспільства, змінюються і вимоги, та цілі навчання і виховання учнів у сучасній школі. Інформатизація та комп’ютеризація  становить  перед  закладами освіти  завдання  підготувати випускників  здатних:

ØГнучко адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях, самостійно здобуваючи необхідні знання, уміло застосовуючи їх на практиці;

ØСамостійно критично мислити, уміти бачити проблеми, що виникають в реальній дійсності і шукати шляхи їх раціонального вирішення;

ØБути комунікабельними, толерантними, уміти працювати спільно в різних соціальних групах;

ØСамостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного рівня;

ØГрамотно працювати з інформацією.

Мета. Узагальнення та систематизація науково-методичного, педагогічного та психологічного аспекту процесу навчання й розвитку творчого потенціалу особистості, здатної до самореалізації в сучасному суспільстві, шляхом використання ігрових методів навчання, електронних та інформаційних засобів, мультимедійних ресурсів, схем  і таблиць, опорних конспектів, різнорівневих тестових і практичних завдань у контексті розвитку математичних компетенцій учнів.

Що необхідно для досягнення поставленої мети? Насамперед  -  можливість залучення кожного учня в активний пізнавальний процес, причому не пасивного оволодіння знаннями, а активної пізнавальної діяльності кожної дитини, застосування нею на практиці цих знань і чітке усвідомлення де, яким чином і з якою метою ці знання можуть бути застосовані.

Технологія досвіду. Реалізується шляхом поєднання різноманітних інтерактивних форм роботи (індивідуальних, парних, групових, колективних) і дидактичних ігр.

Тема мого досвіду роботи – «Формування позитивної мотивації навчальної діяльності учнів шляхом впровадження ігрових методів навчання на уроках математики та інформатики»

Інтелектуальний та розумовий розвиток дитини, що охоплює розвиток здібностей, чуттєвого пізнання і розвиток мислення здійснюється, безперечно, під час цілеспрямованого навчання, в процесі праці і гри, під час розв’язання життєвих ситуацій, а також шляхом спілкування з дорослими і однолітками.

Розумове виховання спрямоване на розвиток інтелектуальної культури особистості, культури мислення, раціональної організації навчальної праці, здатності самостійно оволодівати знаннями і використовувати отримані вміння та навики в процесі вирішення життєвих ситуацій.

 Чільне місце в технології розвитку інтелектуальних і творчих здібностей учнів посідають уроки математики та інформатики. Свою роботу з учнями я спрямовую на:

по-перше, підвищення мотивації до вивчення предмета й рівня математичних знань, навичок і культури за допомогою створення позитивної атмосфери уроку шляхом використання ігрових методів та прийомів навчання;

по-друге, розвиток самостійності у оволодінні масивом знань. Моє завдання не доносити або "втлумачувати" істину, а вчити її знаходити. Процес навчання є своєрідним процесом самостійного «відкриття» учнем уже відомих у на­уці знань.

Я впевнена в тому, що сьогодення потребує від людини не тільки певного обсягу знань, умінь і навичок, а, що важливіше, вміння самостійно здобувати їх і використовувати на практиці, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити оптимальні шляхи вирішення життєвих викликів. Таким чином, основною метою стає максимальний розвиток компетентності особистості щодо саморегуляції, самоосвіти та самовдосконалення й виховання відчуття постійної потреби до саморозвитку.

Використанням лише традиційних форм та методів організації навчальної діяльності неможливо досягти високого рівня засвоєння навчального матеріалу. Тому для актуалізації опорних знань, перевірки засвоєння матеріалу, умінь та навичок учнів, а також для заохочення учнів до активного вивчення нового матеріалу я використовую такі ігові прийоми інтерактивного навчання як «ти мені я тобі», «навчаючи вчуся», «математичне доміно»,«мозковий штурм», «броунівський рух», «акваріум», «мікрофон», а також ребуси і кросворди. Ці форми роботи можуть бути індивідуальними, груповими або для всього класу.

Особливе місце на уроці займають вправи, націлені на розвиток розумової діяльності за допомогою математичних завдань. Я використовую такі прийоми як: знайди помилку, продовжи речення, вставити пропущені частини числових виразів або математичних ознечень, виявлення спільних понять, виключення зайвого, асоціації, аналіз кількісних відносин, пошук аналогів, формування означень, вираження думок іншим способом.  Часто на уроку використовую комп’ютерне тестування, презентації навчального матеріалу.

Позакласну роботу проводжу в напрямку залучення батьків до освітної роботи з учнями і спрямовую  на розвиток інтелектуальних і творчих здібностей дітей та зацікавленості батьків освітнім процесом.

Перший напрямок позакласної роботи підготовка дітей до олімпіад з математики. Серед учнів виділяю зацікавлених і здібних дітей, для яких проводжу індивідуальні заняття. Ці діти постійно представляють нашу школу, беручи участь в районних олімпіадах з математики та міжнародному конкурсі «Кенгуру».

Другий напрямок позакласної діяльності – це проведення різноманітнихк конкурсів, відкритих нетрадиційних уроків, змагань з математики. Тому значна роль щодо активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів відводиться дидактичним іграм – сучасному і визнаному методу навчання й виховання, що здійснює навчальну, розвиваючу і виховну функції, які в органічній єдності позитивно впливають на розвиток особистості учня. Це такі улюблені ігри учнів як: «КВК», «Поле чудес», «Перший мільйон», «Що? Де? Коли?» тощо.

Гра нерозривно пов’язана з діяльністю і світосприйняттям дитини, вона сприяє виробленню життєвих компетентностей. У процесі гри в учнів розвивається звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивається увага, прагнення до знань. Я не раз спостерігала, що захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, пізнають і запам’ятовують нове, орієнтуються у незвичайних ситуаціях, набираються досвіду, розвивають фантазію. Навіть пасивні діти включаються в гру з великим бажанням, докладаючи зусиль. Особливо захоплюють дітей ігри розроблені за зразком телевізійних передач. Серед активних методів навчання які я впроваджую в навчально-виховний процес, провідну роль відіграють навчальні ігри, які дають змогу учням формувати знання шляхом інтенсивної самостійної пізнавальної діяльності й, разом з тим, сприяють розвитку індивідуальних творчих здібностей.

Навчальні ігри, на відміну від розважальних, мають певні істотні ознаки і свою стійку структуру, до якої входять такі (елементи) компоненти:

• ігрова задумка;
• правила гри;
• безпосередньо ігрові дії;
• дидактичні завдання;
• обладнання гри;
• результати гри.

Навчальна гра дозволяє досягти бажаних цілей:

• дидактичних (розширення кругозору, формування й застосування нових ЗУН);
• розвиваючих (розвиток пам’яті, мови, уваги, розумових процесів  - аналізу, синтезу, співставлення, творчих здібностей);
• виховних (виховання самостійності, колективізму, відповідальності, волі, навичок співробітництва).

Будь-яка навчальна гра включає три основних етапи:

• підготовчий;
• проведення гри;
• узагальнення та аналізу результатів.

Під час підготовчого етапу я формую  мету гри, обираю навчальний зміст, розробляю її план та сценарій, готую обладнання, проводжу розподіл ролей, консультації тощо.

Особливе зауваження, останнім етапом категорично не можна нехтувати, бо тоді гра із навчального засобу перетвориться в самоціль. На цьому етапі слід допомогти гравцям систематизувати результати гри (чого навчилися), оцінити процес пізнавальної діяльності. 

Педагогіка стверджує, що гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього існування людства, адже, в якійсь мірі, усе наше життя це гра. Навіть стаючи дорослими, опиняючись у певних життєвих ситуаціях, ми приміряємо на себе ту чи іншу роль, а для дитини гра – це основний вид діяльності, це засіб взаємодії з навколишнім світом, засіб його пізнання. Недаремно гру називають королевою дитинства. Тому, звичайно, потенціал гри повинен бути використаний і в навчальному процесі. Адже за вмілого використання гра може стати незамінним помічником педагога. З іншого боку, є об’єктивно широкі можливості гри як педагогічного засобу, що збільшує інтелектуальну роботу, активізує розумові процеси, підвищує інтерес до знання, тренує пам’ять, вміння міркувати логічно тощо. Захопившись грою, діти навіть не помічають, що навчаються.

Навчальна гра може тривати від декількох хвилин до цілого уроку й використовуватись на різних його етапах, а також у позакласній роботі. Тому, враховуючи вікові особливості учнів, використовую на своїх уроках різноманітні інтелектуальні ігри, наповнюючи їх своїм навчальним змістом.

Зрозуміло, що підготовка до уроку-гри потребує значно більше часу, ніж підготовка до традиційного уроку. Але педагогічний результат такого заняття значно кращий. А винагородою за зусилля та затрачений на підготовку час, стануть сяючі очі дітей, міцні знання, прагнення нових відкриттів та позитивний настрій вчителя, учнів і батьків.

Нетрадиційні уроки за формою їх проведення, для себе я поділяю на:

• Уроки у формі змагань і ігор: конкурс, естафета, кросворд, вікторина.
• Ігрові уроки: урок – рольова гра, урок – ділова гра, урок з дидактичною грою.
• Допоміжні уроки: урок тест, урок-консультація.

При розробці уроків я переслідую певну мету: реалізую її в конкретних формах. Наприклад:

• Розвиток осмисленого відношення до знань: урок суд над помилкою, урок – захист знань, урок – захист ідей;
• Становлення творчих здібностей учнів;
• Розширення кругозору: урок – екскурсія в історію винаходів, урок –історичний калейдоскоп ;
• Розвиток нестандартних умінь роботи на уроці: взаємооцінка, самооцінка, парне опитування, робота в групах, експрес-опитування;
• Стимулювання пізнавального інтересу: урок-гра "Що? Де? Коли?", "Найрозумніший", уроки вікторини, конкурси та інші.

Форма проведення таких уроків є завжди виграшною, оскільки в ній представлені не тільки ігрові моменти, але і оригінальна подача матеріалу. Зайнятість учнів через різні форми роботи дозволяють створити більш широкі контакти між учнями.

Під час таких уроків  учні найбільш відкриті, доброзичливі і не тільки для нових знань, але і для особистих контактів. Для мене важливо, що б такі уроки запам’яталися учням, тому я частіше намагаюся використовувати в своїй роботі нетрадиційні форми і методи . Інновації, які я використовую визначають головне в нетрадиційному уроці, а саме:

• Відмова від шаблона «втлумачення» знань, від рутини в проведенні;
• Максимальне залучення учнів до активної діяльності, співпраці;
• Не розвага, а навчальна мета, цікавість і захоплення як основа емоційного тону уроку;
• Розвиток уміння спілкуватися, висловдювати думки.

Основні правила, які витікають з дидактичних принципів при підготовці уроків, необхідні для керування організацією уроку, засновані на логіці процесу навчання, принципах навчання і закономірностях викладання.

Посилання на гру, ігрову діяльність, ігрові форми – це ще й важливий шлях залучення дітей до роботи без перевантаження. Процес гри дає можливість багатогранного розкриття особистості, її здібностей. Вона дуже згуртовує учнів. У учнів виникає бажання та вміння вчитися, здатність мобілізуватися, готовність протягом уроку активно працювати разом з товаришами. Виникає можливість поглянути на себе очима інших учнів, підпоряковувати свої дії інтересам колективу і підтримувати доброзичливе спілкування з однокласниками. У грі розвиваються і формуються моральні якості. Допомагаючи один одному, враховуючи інтереси інших, діти вчаться стримувати свої бажання. Почуття відповідальності загартовує волю і характер, адже гра вимагає підтримки, уміння орієнтуватися і знаходити правильне рішення.

В навчальному процесі ігрова діяльність має форму дидактичної гри, ігрових ситуацій, ігрового прийому, ігрової вправи. Усі ці форми діяльності спрямовані на розв’язання програмних завдань, засвоєння конкретного пізнавального матеріалу. Вони дають можливість «заховати» від учнів на деякий час дидактичне завдання і в такий спосіб полегшити процес здобуття знань.

Рекомендації:

Проведення ігор зі школярами і вміле керівництво ними на уроках потребує від учителя великої майстерності.

Під час використання на уроках ігрового методу навчання доцільно дотримуватись таких вимог:

• ігрове завдання за змістом має збігатися з навчальним (ігровою є тільки форма його постановки);
• зміст гри повинен бути посильним для кожної дитини;
• дидактичний матеріал за способом виготовлення і використання має бути простим;
• правила гри - прості і чітко сформовані;
• гра буде цікавою, якщо в ній беруть участь усі учні;
• підсумок гри - чіткий і справедливий;
• роль ігрового матеріалу доцільно знижувати, якщо учні опанували основні способи навчальної діяльності та сформували стійкий пізнавальний інтерес.

Я помітила, що використання ігор на уроках стає важливим засобом розвитку інтересу до математики, активізації пізнавальності, формування самостійності в навчанні. Тому, готуючись до проведення ігор, продумую:

• які вміння і навички формувати в учнів;
• які виховні завдання реалізовувати;
• який матеріал краще використовувати для гри;
• як за мінімально короткий час ознайомити учнів з правилами гри;
• час проведення гри;
• організацію гри;
• зміну правил гри з метою активізації всіх учнів;
• підбиття підсумків гри.

Слід зазначити, що гра як предмет дослідження виявилась надто серйозною і складною проблемою для наукової думки.Теорію гри розробляли багато учених і психологів, зокрема К.Бюлер, К.Гросс, Г.Спенсер, З.Фрейд і Ф.Шиллер. Сухомлинський В.О. стверджував, що без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку учнів. А.С.Макаренко, вважав, щодитина проявляє себе в ній такою, якою вона буде і в майбутній трудовій діяльності. За його словами, гра повинна бути тісно пов’язана з усіма іншими засобами виховання і проникати в усе життя колективу. Багато уваги приділено грі і у сучасній методиці.

На мою думку, усі визначення гри – правильні, адже гра для дитини – саме життя, з усіма його переживаннями і хвилюваннями.Її призначення – розвивати пізнавальну діяльність учнів. Отже можна зробити висновок, що гра в навчальному процесі має широкі можливості, її використання обов’язкове і необхідне для активізації пізнавальної діяльності учнів та креативного мислення. 

Виступ на семінарі вчителів математики з теми: " Інтерактивні методи навчання математики у сучасній школі. 

Дата проведення: 20.05.2015

Місце проведення: Краснознаменська ЗОШ І-ІІІ ст. 

ТЕМА. Коло, круг і «Кенгуру» наш друг.

МЕТА. Закріпити вміння та навички учнів розв’язувати задачі на знаходження площі круга, довжини кола. Розвивати пам'ять, увагу, логічне мислення. Виховувати інтерес до математичного конкурсу «Кенгуру» та математики в цілому.

ТИП УРОКУ. Закріплення знань і вмінь.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

Вчитель.

А.Вольтер писав : «Людина народжена для діяльності…

Нічого не робити і не існувати – для людини одне й те саме.»

Як ви розумієте його слова?

Чи потрібно вам старанно вчитись?

Тоді приступаємо до нашої праці.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ ЗА ЗРАЗКОМ ЗАПИСАНИМ НА ДОШЦІ.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ФОРМУЛЮВАННЯ МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ.

Вчитель.

Він кордони зруйнував,

Дітвору всю об’єднав.

В гості ми його позвали,

Всі із радістю чекали.

Хто завітати до нас може,

Кросворд дізнатись допоможе.

(Учні розгадують кросворд)

				1
				2
3
		4
				5
			6
	7

1. Геометрична фігура, що складається з усіх точок площини рівновіддалених від даної точки.
2. Частина круга, обмежена двома радіусами і дугою.
3. Частина круга, обмежена хордою і дугою.
4. Частина площини, обмежена колом.
5. Частина кола, обмежена будь-якими його двома точками.
6. Відрізок, що сполучає будь-які дві точки кола.
7. Відрізок, що сполучає центр кола з будь-якою точкою кола.

 

Вчитель. Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати геометричні фігури коло і круг та розв’язувати задачі на знаходження площі круга, довжини кола. А допоможе нам у цьому як ви вже зрозуміли математичний КЕНГУРУ.

І V. ВІДТВОРЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ.

Вчитель.

Кенгуру попрацював,

Усні вправи вам прислав.

Лиш хто вдома не гуляв,

А старанно все вивчав,

Легко все той відгадає,

Марно хто часу не гає.

То ж рівнесенько сідайте,

Й дружно бали заробляйте.

( Гра «Закінчи речення»)

1. Усі точки кола віддалені від його центра на…

2. Довжина діаметра в два рази…

3. Довжина кола діаметром d дорівнює…

4. Число Пі це відношення…

5. Пі дорівнює…

V. ЗАКРІПЛЕННЯ УМІНЬ І НАВИЧОК.

Вчитель.

Продовжимо нашу роботу з підручником. Відкрийте підручник.

1.Усні вправи на обчислення за підручником № 792, №793, №827.

2.Письмов вправи за підручником №883, №833(самостійно),№884, №886, №887( робота класом).

Вчитель.

Наш веселий «Кенгуру»,

Любить мудру дітвору.

Він сумувати не дає,

Вам задачі задає.

( Задачі міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру» )

1. Рівень «Школярик», задача  №18, 2006 рік.
2. Рівень «Кадет», задача  №9, 2005 рік.
3. Рівень «Кадет», задача  №28, 2007рік.

Вчитель.

Ще одна цікава задача про кенгуру.

Задача. За скільки стрибків кенгуру подолає коло радіусом 30м., якщо довжина його стрибка 6м?

 

Вчитель.

Хто задачі розв’язав,

Розум свій потренував,

Заявку може подавати,

В конкурсі «Кенгуру» участь брати.

А зараз ми з вами послухаємо вірші про конкурс «Кенгуру».

(Вірші розповідають учні.)

Казка

В школі трапилась біда,

Математика нудна.

Ой не хочемо учити,

Стогнуть в школі усі діти.

Тут з’являється один
Хто ви думаєте він?

Не ведмідь і не пінгвін,

Не жираф і не дельфін.

А розумний «Кенгуру»,

Та й питає дітвору:

Хто казав, що нудно вам?

Ось завдання я вам дам.

І посипались задачі,

Не нудні і не ледачі.

Всі веселі і кмітливі,

Ще й цікаві, жартівливі.

Дітвора уже не плаче,

А розв’язує задачі.

І цікаво стало всім,

Вчитись стало краще їм.

Так пройшов вже цілий рік,

Вчитись кожен так вже звик.

Математику вивчають

І на «Кенгуру» чекають.

Як весна до нас іде,

Так і конкурс цей веде.

Нові все у нім задачі,

Їх розв’яжуть не ледачі.

Та й отримають знання,

Ще й цікаве навчання.

Слава «Кенгуру»

Гарний конкурс «Кенгуру»,

Участь в ньому я беру.

Всі задачі тут такі,

Що рахуєш залюбки.

Мрія в мене є одна,

Хоч проблема це й складна,

Розв’язати всі задачі,

Хай дасть Бог мені удачі.

А як бали наберу,

Стану славить «Кенгуру».

Слава, слава «Кенгуру»,

Що навчає дітвору.

VІ.  ПІДСУМОК УРОКУ.

Працювали ви не марно,

Все засвоїли ми гарно,

З «Кенгуру» прощатись час,

Прийде він до вас не раз.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

 Розділ ІІІ.§4. п.27- п.28 повторити, початковий та середній рівень:№806,№831, достатній та високий:№839,№888

ЛІТЕРАТУРА.

1. Галина Янченко, Василь Кравчук Математика . Підручник для 6лкасу. ―Тернопіль: Підручники і посібники,2006.― 272с.
2. Корнієнко Т. Л., Фіготіна В.І.,Математичні диктанти. Математика 5-6 класи. ―3-тє вид.―Х.: Видавництво «Ранок», 2010.―160с.
3. 15 років разом. Міжнародний математичний конкурс «Кенгуру». 1997-2011/П99 Уклали: А. С. Добосевич, М. С. Добосевич, О. М. Добосевич,   Р. Є. Кокорузь, Є. Я. Пенцак, О. Б. Таратула, Х. Р. Трущак.― Львів: «Каменяр», 2011.― 367с.  

ТЕМА. Систематизація та корекція знань і вмінь з теми «Квадратні рівняння».

МЕТА:

• систематизувати знання, уміння і навички учнів про види і методи  розв’язування квадратних рівнянь, перевірити ці знання  та  вміння   застосовувати  їх  при  розв’язуванні  вправ і творчих завдань;
• формувати інформаційні, комунікативні компетентності та компетентності саморозвитку, самоосвіти і продуктив­ної творчої діяльності.
• виховувати  розуміння  значимості  алгебри, як  науки  серед  інших  наук, розвивати  комунікативні якості учнів.

ТИП УРОКУ. Узагальнення та систематизації знань.

ОБЛАДНАННЯ. Мультимедійна дошка, ватман, кольорові картки, куб з різнокольоровими гранями.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

В процесі уроку ви отримуватимете бали, які будете виставляти в бланки. В кінці уроку за цими балами отримаєте оцінку.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ. (3бали)

Взаємоперевірка виконаних домашніх завдань за зразком на дошці.

ІІІ.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ФОРМУЛЮВАННЯ МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

Уся математика – це, власне, одне велике рівняння для інших наук.

Новаліс

І V. ВІДТВОРЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

1.РОБОТА З ПРЕЗЕНТАЦІЄЮ  «Квадратні рівняння».

1)Фронтальне опитування «Кубування». Команди  об’єднуються в 4 групи  за  кольором  розданих  вчителем  карток. Кидається гральний кубик у якого на кожній грані різні кольори. Відповідають учні з команди, колір якої випав на грані кубика ( за правильну відповідь 1бал).

1. Які є види квадратних  рівнянь?
2. Квадратним рівнянням називають рівняння виду…
3. Якщо перший коефіцієнт квадратного рівняння дорівнює 1, то…
4. Дискримінант квадратного рівняння ах² +bх + с = 0 — це
   вираз…
5. Якщо D = 0, то квадратне рівняння ах² +bх + с = 0 має… х =...
6.  Формула коренів квадратного рівняння ах² +bх + с = 0  має вигляд х_1,2 =.
7.  Якщо х₁ і х₂ — корені квадратного рівняння ах² +bх + с = 0, то за теоремою Вієта:
8.  
8.   У рівнянні х²-6х + 5 = 0 :
9.  
9. Коефіцієнтами квадратного рівняння ах² +bх + с = 0 назива­ють ...
10. Неповними квадратними рівняннями називаються…       
11. Якщо D >0, то квадратне рівняння  ах²+bх + с = 0   має
12. Якщо  D < 0 , то квадратне рівняння ах² +b х + с = 0,  

2)Повторення методів розв’язування квадратних рівнянь «Домашні заготовки»( учні підготували невеликі виступи по кожному методу розв’язування рівнянь).(3бали)

3)Хвилинка історії(3бали)

4)Розв’язування кросворда.(1 бал за відповідь)

2.МЕТОД  „Карусель”.

        Учні  об’єднуються в 4 групи  за  кольором  розданих  вчителем  карток.

В  кожній  групі  розподіляються  обов’язки:

Спікер – зачитує  завдання  групі, організовує  порядок  виконання  завдання, визначає доповідача, в  кінці  уроку  дає  оцінку  роботи в  класі  а  також  якості  підготовки  до  уроку  кожного члена  групи .

Секретар – веде  записи  результатів  роботи  групи.

Посередник – стежить  за  часом.

Доповідач – чітко  висловлює  думку  групи, доповідає  про  результати  роботи  групи.(Взаємооцінка максимум 3бали)

 

Кожній  групі  дається  аркуш  ватману  і  фломастер  такого ж кольору, як  і  їх  картки.

Завдання:

І група – неповні  квадратні  рівняння,

ІІ група – повні  квадратні  рівняння,

ІІІ група – зведені  квадратні  рівняння.

• V. Запишіть алгоритм розв'язування квадратного рівняння
  ах² + bх + с = 0

1. за 2-3 хвилини треба обговорити і записати    на  аркуші  ватману  означення  даного  рівняння іпередати  аркуш  наступній  групі  за  годинниковою  стрілкою;
2. за 2-3 хвилини на  отриманому  аркуші написати  першу  частину  формул для  розв’язування  того  типу  рівнянь, який записаний на  тому аркуші, який група отримала  зараз;
3. через 2-3 хвилини аркуші  знову  передають  за  годинниковою  стрілкою і  кожна  група  повинна  закінчити  записи  формул;
4. коли  до  кожної  групи  повернеться  аркуш  з  її  початковим  завданням, учні  групи  повинні  переглянути  всі  записи,  можливо  доповнити  і  підготуватись  до  виступу;
5. потім  дається  слово  по  черзі  доповідачу  з  кожної  групи і він  розповідає  перед  усім  класом  про  способи  розв’язування  даного  виду  рівнянь, вказує  на  можливі  неточності в  записах, які  зробили  учні  інших  груп. Решта  учнів  слухають, задають  питання.

 

3. ГРУПОВА РОБОТА. РОЗВЯЗУВАННЯ ВПРАВ. Клас розбивається на чотири групи різнорідні  за  рівнем  знань.  Кожна група розв’язує по одному рівнянню з кожного завдання. Правильність виконання перевіряють звіряючи розв’язання з зразком на дошці та обговорюються помилки.

Перша група виконує завдання– а. Друга група виконує завдання –б і т .д.(Оцінювання - по 1 балу за кожне рівняння)

• Розв’язати неповні квадратні рівняння.

а) 2х² - 4 = 0; б) 3х² =0; в) х² - 2х = 0; г) 3х² + 27 = 0.

• Розв’язати квадратні рівняння застосувавши теорему Вієта.

а) х² - 9х + 20 = 0; б) х² + 11х -12 =0; в) 2х² + 2х -112 = 0; г) -3х² + 57х -264 = 0.

• Розв’язати квадратні рівняння застосувавши формули коренів.

а) х² -12х + 36 = 0; б) 7х² - 25х + 36 =0; в) 12х² + 7х+1 = 0;

г) -200х² +500х+300 = 0.

• Розв’язати квадратні рівняння виділенням квадрата двочлена.

а) х² - 4х + 3= 0; б) х² + 8х - 9 =0; в) 9у² + 18у+8= 0; г) 4х² +4х -15 = 0.

• Скласти зведені квадратні рівняння знаючи корені цих рівнянь.

а) х₁= -3, х₂= 5; б) х₁= 4, х₂=0,5; в) х₁= 4, х₂=2; г) х₁= 1, х₂=2.

VІ.  ПІДСУМОК УРОКУ☺

Рефлекіся: інтерактивна вправа «Від А до Я».

Учні віддають свої кольорові картки найактивнішим членам своїх команд та команд суперників. Визначаються три  «лідери» уроку, які отримують додатковий бал за активність, креативність, кмітливість, компетентність. Виставлення оцінок.

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

1. 2х²-3х = 0,                         6. (х + 3)(х-4) = 0 ,

2. х²-10 = 0,                                        7. х²-3х-10 = 0,

3. -3х²+5х + 8 = 0 ,                              8. х²+2√2х + 1=0,

4. х² -4х + 4 = 0 ,                                  9. 2 х ⁴ -5х²+3 = 0,

5. 2х²+4х-1 = 0,

Таблиця оцінювання
П.І.П
1	2	3	4	5	6	7	8	Оцінка
3	По1за кожне запитання	3	3	По1за кожне запитання	3	По1за кожне рівняння	1	Бали
Домашнє завдан­ня	«Кубування»	«Домашні заготовки»	Хвилинка історії	Кросворд	«Карусель»	Розв'язування рівнянь	За активність, креативність, кмітливість, компетентність	Кількість балів

ТЕМА: Старовинні міри довжини.

МЕТА: Ознайомити дітей з старовинними вітчизняними мірами; закріпити вміння виконувати дії з десятковими дробами, під час переведення старовинних мір у сучасні; розвивати логічне мислення; виховувати любов до математики, інтерес до старовинних мір.

ОБЛАДНАННЯ: Вислів Г. Лейбніца «Хто хоче обмежитися сучасним без знання минулого, той його не зрозуміє» (висить на дошці), кросворд «Старовинні міри довжини».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент. Заздалегідь учні отримують завдання: дізнатися, якими одиницями користувалися для вимірювання довжини в давнину, пригадати прислів'я, які стосуються одиниць вимірювання, підготувати доповіді.

Продзвенів уже дзвінок,

Час почати нам урок,

Сіли всі рівненько

Й почали дружненько.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Учитель. Сьогодні ми з вами помандруємо в глибину віків, будемо розглядати старовинні міри довжини. Девіз нашої подорожі: «Із глибини віків